Збільшити розмір шрифту

18.08.2026

Головна | Новини

Що потрібно знати про державну реєстрацію нормативно-правових актів

 
Державна реєстрація нормативно-правових актів є встановленою законодавством процедурою перевірки на відповідність Конституції та законам України актів, прийнятих міністерствами, іншими органами виконавчої влади та їх структурними підрозділами. 
 
Вона здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року №493/92 та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731.
 
Державна реєстрація запобігає появі актів, які можуть суперечити законодавству, створювати правову невизначеність або необґрунтовано обмежувати права людини.
 
Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які:
 
зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або юридичних осіб;
стосуються їхніх обов’язків;
встановлюють новий або змінюють існуючий організаційно-правовий механізм реалізації прав і обов’язків;
мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.
 
Водночас не підлягають державній реєстрації акти персонального характеру, разові доручення, інформаційні листи, методичні рекомендації та інші документи, які не містять правових норм.
 
Перед внесенням акта до Державного реєстру фахівці органів юстиції проводять його комплексну правову оцінку. Так, аналізується, чи відповідає документ Конституції України, законам України, міжнародним договорам, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, а також зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу.
 
Крім того, перевіряється дотримання правил нормопроєктувальної техніки, логічність та узгодженість положень акта з чинним законодавством.
 
Під час державної реєстрації нормативно-правовий акт проходить кілька видів експертиз, зокрема, правову, антикорупційну, гендерно-правову. 
 
Також оцінюється відповідність акта міжнародним зобов’язанням України, практиці Європейського суду з прав людини та праву Європейського Союзу. 
 
За результатами розгляду орган юстиції може зареєструвати акт, повернути його на доопрацювання, відмовити у державній реєстрації або визнати таким, що не підлягає державній реєстрації.